25 лист. 2011 р.

Затемнення українського сонця 1932 року

Присвячую замордованим від голоду
носіям мого роду Химки, Луки та сина їхнього Савки.


«Ми створюємо зло серед нас. Ми створюємо його і потім намагаємося називати його диявол, сатана, зло. Але його створює людина. Диявола немає. Людина створює диявола ».
(Уоллес Чорний Олень, Лакота)

7 березня 1932 року відбувалось Сонячне затемненн в знаку Риб. Древні казали: Затемнення, які проходять в двохтілому знаці приумножають задумане зло. А якщо Сонце весною в поєднанні з Марсом, то в повітрі відчувається не запах весни, а темний запах розкладаючоїся плоті.

Сокральний знак Риби в українців символізує життя і смерть. В час Сонячного затемнення, знак Риби зруйнований аспектами Нептуна та Марса, - знаменує гибель. І три ретроградних планети вказують на довготривалий і затяжний стан масової смерті.

Це затемнення, українського Сонця, віщує голодомор в Україні 1932-1933 років. По ссилкам, що поданні в моїй публікації, можна дослідити інформацію про геноцид українського народу. Я ж привиду всього декілька афоризмів з народного фольклору.





Ой, як Ленін помирав –
Сталіну приказував.
Щоб нам хліба не давав,
Сала й не показував.













Діти лазять по дорозі
Колосочки собірать
П’ятирічку виполнять.
Побачили ГПУ я в кропиву,
Кропива кусається,
А дєті ругаються,
Бо їсточки хотять…


 Жито і пшеницю... вивезли за границю 
Ячмінь і овес забрав – МТС 
А соя сміється, що в созі остається 


“Нам досі бракує їх - геніїв та невдах, добрих та злих, серйозних і веселих. Вони для нас втрачені, втрачені назавжди.” 



Кожний рік українці вшановують пам’ять жертв Голодомору,

 я запалюю на підвіконні свічку.

Пам’ятайте про їх долю, хоч я знаю, що ви про це забудете, 

але “ми мусимо пам'ятати тому, що лиш пам'ять врятує і їх і нас”.